пишіть частіше)

та я частіше пишу в іншому місці.

До теми. Гляньте, ось сьогоднішня інформація, котра підтверджує небезпечну гру, котру затіяв Стельмах

"Курс гривні на міжбанківському валютному ринку після зниження в четвер у п'ятницю зміцнився на 27 коп. - до 5,03 грн./дол.

За словами дилерів комерційних банків, на початку торгів котирування коливалися в межах 5,18-5,25 грн./дол., надалі виросли до 5,30-5,35 грн./дол., а до кінця торгів знизилися до 5,25-5,30 грн./дол.

Вийшовши на ринок, Національний банк продавав долари за курсом 5,03 грн./дол."

Щоб не дати гривні впасти, він її гамузом скуповує продаючи долари. Але доларів у Нацбанку є завжди лише певна кількість на відміну від гривень, котрі Нацбанк може в скрайній необхідності просто надрукувати.

Якщо трейдери візьмуться масово продавати гривню, відчувши кров, то Стельмах рятуючи вибраний обмінний курс віддаватиме долари у щораз більших кількостях. Рано чи пізно вони у нього закінчаться. І тоді може відбутися різка девальвація гривні.

Це сталося в Ірландії. Це може статися і в Україні. Виглядає, Стельмах розраховує, що воно якось пронесе і поступово усе заспокоїться ще перед тим, як закінчаться валютні резерви. Але, це гра з вогнем і дай бог, щоб йому повезло.

я щойно про такий сценарій в Український тиждень написав, як нбу почав саме так діяти(

а що саме за стаття ? вона є на ut.net.ua ?

скоро має бути, номер що в понеділок?

cьогодні випадково включив ІНТЕР і там була якась не та "Свобода", бо чомусь з Богословською. Так я не зрозумів, бо знаходжусь поза українськими реаліями - що, Шустер уже не ведучий? Чи то "Свобода", а Шустерівська "Свобода слова"?

Через півгодини виключив, бо вони усі на тій свободі верещать і від цього починає боліти голова. Кричать усі - Богословська, політики, жінки в залі. Як в зоопарку, де щось сполошило мавп.

З того, що побачив, Богословська так і не зуміла виконати свого завдання, хоч 3 питання, на які малося отримати вичерпну відповідь у передачі, час до часу показували на екрані.

Тарута сказав, що наступає гаплик в його індустрії, він замкнув кілька домен. Це серйозно. Лише серед гноївки порожніх криків гострота проблеми загубилася. Він подав думку, що треба організувати програму порятунку економіки і зокрема його індустрії. Так, ніби це політична і специфічно українська проблема. Цікаво, кому він збирається продавати субсидовану державою сталь, якщо Захід її почав купувати менше.

Богословська зразу почала запитувати, що краще рятувати - фінансовий сектор чи індустрію. Якийсь академік заявив, що рятувати треба усіх, спочатку утворивши позаполітичний комітет, яким щогодини перевіряти, хто ледве дише і туди кидати гроші.

Але - рятувати, означає виділити державні гроші утопающим. Ідея добра, лише ніхто не спромігся конкретизувати критерії, за якими мають роздавати ці гроші. Отже, бажаючих "врятуватися" може бути більше, ніж самих грошей.

Ніхто не запитав Таруту цілком резонну річ - якщо мається державними грішми рятувати приватні підприємства, то це означає часткову чи повну націоналізацію цих же підприємств. І раз туди мають вкластися державні гроші, чи готовий Тарута піти на таку особисту жертву, відірвати від серця рідне майно заради спасіння домен, робочих місць, соціальних програм і надходжень у бюджет.

Те ж і з рятуванням банків. Враховуючи постійно низькі прибутки цих усіх установ, а часто і збитковість, ціна не повинна була б бути високою. І раз прибутки підприємства Тарути сильно впали, значить ціна акцій підприємств є цілком резонною.

Про нічого такого не згадувалося у відрізку, якого я бачив. Пані Ліля Григорович бідкалася в надривних тонах про чесність і душу, Литвин усю кризу зводив до дій "злочинної влади", жінки в залі закликали рятувати цими грішми безпосередньо народ, але перед тим провести тотальну мобілізацію усіх політиків у одну ударну групу перед лицем спільної небезпеки.

Можна було б припустити, що українці - ущербні люди і не в змозі дати собі раду, якби не тверді факти, котрі підтверджують, що українські політики цілком пристойно живуть. Отже, вони попри емоційні крики здатні на холодні і логічні рішення, коли йдеться про особистий добробут.

шустер уже перейшов до ахметова на канал україна

а такі шоу - це одна з найбільших медіа-загроз адекватності нації. культура статусних телеклубів...

про це давно сказано в геніальному фільмі "собаче серце": хочете мати хороший апетит - не читайте перед обідом совіцькі газети і не слухайте промови політиків :)))

ггг

в НБУ достатньо доларів щоб викупити усі гривні які є в Україні. оце невеличка відмінність від ірландії. і ще невеличка відмінність в тому що в ірландії людям кредитів видали щось у 12 разів більше ніж ВВП здається. в нас при ВВП в 200 ярдів баксів кредитів видано навіть менше за 1 ВВП

ггг
сталь продає не Україна - а Ахметов з Тарутою
а процент за зовнішні позики сплачує держава (копійки порівняно з бюджетом) і банки. а банки сталь і раніше не продавали :))

тобто багато слів але мало аргументації. Аргументація типу "в сусіда згоріла хата а наша хата теж синього кольору" :))))

"а процент за зовнішні позики сплачує держава (копійки порівняно з бюджетом) і банки"

звичайно. Саме тому Стельмах мусів запевнити, що ММФ готовий виділити від 3 до 14 млрд допомоги.

Чого б це раптом, коли воно йдеться про копійки? Стельмах знає краще.

І ще:

"Ukraine's five-year credit default swaps widened 200 basis points to an indicative mid-price of 2,000 basis points, one trader said, meaning it would cost $2 million a year over five years to insure $10 million of debt. Another trader quoted Ukraine's CDS at a mid-price of 2,100 bps."

Ця цитати для розуміння Вашого " НБУ достатньо доларів щоб викупити усі гривні які є в Україні".

Припускаю, що цих доларів Стельмахові стає потрібно щораз більше в той час, як їх - 1. забирають з країни перелякані "іноземці", 2. приходиться сплачувати щораз більше за страховку зовнішнього боргу, оте, котре зветься credit default swap у цитаті вище 3. Тарута долари кладе на рахунки в Нацбанку через свій банк щораз менше і менше.

Помітьте, я вгорі написав, "може статися", а не "станеться".

тобто у вас аргументація "не знаю макроекономічних цифр - але раз там народ кіпяшує - то жопа" :)))

просте запитання: скільки гривень взагалі існує в природі ( у різній формі), і скільки в нбу резервів і як співвідносяться ці цифри. в нас монетарна база менша за резерви нбу при курсі 4-90. тобто готівку нбу може викупити абсолютно всю, і навіть якщо люди продадуть все на бакси чи євро і не буде людям за що хліба купити - в нбу все одно ще залишаться бакси.

і до чого тут страховка, credit default swaps?
хто в Україні купує ту страховку? :)))

"тобто готівку нбу може викупити абсолютно всю, і навіть якщо люди продадуть все на бакси чи євро і не буде людям за що хліба купити"

при чому тут це? Таке враження, що ми говоримо про виключно внутрішню українську проблему.

що стається з обмінним курсом, коли current account дефіцит розширюється з 7.7 млрд дол. до, за припущенням Стельмаха, 15 млрд до кінця 2008 року, враховуючи, що в України на початок вересня було 38 млрд резервів і той дефіцит треба фінансувати не гривнями, а валютою?

що відбувається з резервами, коли Нацбанк скуповує гривні, щоб підтримати їх курс? Bank Ukrainy has sold $1 billion of the former Soviet republic`s foreign currency reserves since Oct. 3, as the hryvnia slumped to a 14-year low against the dollar.

це за нецілий місяць.

І як в такій ситуації фінансувати розширення дефіциту текучого рахунку, котрий треба оплачувати валютою, якщо іноземні інвестори зовсім не бажають продовжувати фінансувати українські банки, а надходження з українського експорту зменшуються через кризу у світі?

невже іноземці прийматимуть від НБУ гривні як фінансування current account deficit припустивши, що НБУ до копійки викупить їх усі у громадян України, підтримуючи курс гривні?

Це Вам пояснює при чому тут збільшення spreads на українські CDS, які в Україні, звичайно, ніхто не купує, бо воно їм нафіг потрібне, але купують іноземці.

І заодно, це Вам пояснить чому було необхідно домовлятися з IMF про можливу позику.

а Ви дайте відповідь - якщо банки не дають позик - то яким чином збільшиться дефіцит поточного рахунку? адже поточний і капітальний рахунки взаємопов"язані.

банк позичив гроші за кордоном - далі в банку позичив гроші Петро-далі петро купив Мазду. результат - синхронне збільшення притоку валюти та імпорту. Ахметов взяв кредит за кордоном модернізував завод.

якщо банк не дасть кредит - то Петро не купить Мазду, а Ахметов не модернізує новий завод.

Висновок: якщо зменшиться профіцит кап рахунку - то зменшиться й дефіцит поточного рахунку. (Є лаг звісно, бо певні угоди були укладені раніше і імпорт по них йде з затримкою на пару місяців. )

а резерви в нбу для того і є щоб при потребі їх використовувати, і згладжувати коливання. якби нбу тільки збільшував резерви і ніколи їх не витрачав - то це був б ідіотизм.

а маленький заморський ринок CDS взагалі нікого не повинен хвилювати, і те що він малоліквідний і на ньому мало гравців - це швидше можливість заробити продавцям страховок а не державна турбота.

Треба до речі подумати як заробити на страхах нерезів - це конструктивніше.

цікаво буде подивитися статистику торгівлі й потоків капіталу за 1 квартал 2009...

"а Ви дайте відповідь - якщо банки не дають позик - то яким чином збільшиться дефіцит поточного рахунку?"

ось що каже про це НБУ про перші 8 місяців 2008 (з сайту НБУ "Платіжний баланс України"):

"У січні-серпні 2008 року від’ємне сальдо поточного рахунку збільшилося
порівняно з відповідним періодом 2007 року у 3.7 раза та становило -7.5 млрд. дол. США (-6% ВВП). Зведене сальдо платіжного балансу сформувалося позитивним у розмірі 6.2 млрд. дол. США завдяки значному притоку довгострокових ресурсів за фінансовим рахунком.

Характерною ознакою серпня стало уповільнення темпів приросту експорту
(60.9% проти 79.8%) та зменшення його обсягів порівняно з липнем (майже на 1 млрд. дол. США), що зумовило збільшення від’ємного сальдо поточного рахунку (-607 млн. дол. США) порівняно з липнем (-123 млн. дол. США)."

тоді ще трохи:
"У серпні темпи приросту експорту товарів (60.9%) були вищими, ніж імпорту (56.5%), проте від’ємне сальдо товарного балансу збільшилося порівняно з серпнем минулого року на 36.3 %."

і оце:
"В цілому за 8 місяців 2008 року перевищення темпів приросту імпорту
товарів над експортом становило 7.7 п.п., від’ємне сальдо товарного балансу збільшилося порівняно з відповідним періодом минулого року у 2 рази та становило 10.9 млрд. дол. США."

Це дає Вам відповідь, звідки береться збільшення дефіциту текучого рахунку, навіть якщо укр. банки перестають кредитувати українську економіку.

а тепер про капітальну частину текучого рахунку, вона виглядає трохи кращою, але статистика стара, бо не враховує паніку на ринках капіталу в вересні-жовтні:

"За 8 місяців поточного року приплив капіталу за фінансовим рахунком оцінено у 13.7 млрд. дол. США, що в 1.6 раза перевищило рівень відповідного періоду 2007 року (8.6 млрд. дол. США).

Фактори, що вплинули на формування такого значного додатнього сальдо, були традиційними для поточного року: (1) високі обсяги надходжень довгострокових ресурсів (прямих іноземних інвестицій та негарантованих кредитів) та (2) скорочення відтоку короткострокового капіталу."

але, це були дані за серпень. Найновіших даних за останні два місяці, немає і припускаю, саме вони примусили Стельмаха попросити про термінові домовленості з Монетарним фондом.

Це, мабуть, означає відому тенденцію останнім часом - нерезиденти забирають свої інвестиції, котрі мусять створити тиск на гривню в сторону знецінення, бо продаючи свої активи в Україні вивозять валюту, змушуючи Нацбанк або стерилізувати утворений надлишок гривні, або щось зробити з її обмінним курсом.

Але, стерилізувати надлишок гривні означає забирати її з економіки, що в даній ситуації означатиме її гальмування. Отже, Стельмах має вибір з двох можливостей, які однаково погано виглядають.

Тобто, Ваше припущення про тенденцію банків останніми 2 місяцями зменшити кредитування української економіки можливо зробить свою спрау по зменшенню дефіциту. Але імпорт товарів залишається високим тому, що українці вже давно вирішили за краще купувати в борг товари у когось, ніж самим виготовляти і він погано впливає на стан текучого рахунку.

Адже його треба фінансувати валютою, яку українська економіка не заробляє у потрібній кількості через кризу у світі враховуючи свою експортну спрямованість, а стан банкових зовшнішніх боргів оцінюється погано.

Показники по spreads на CDS самі по собі не зруйнують нічого, вони лише відображають ставлення трейдерів.

багато тексту

в січні-серпні банки давали позики

повторюю запитання : якщо банки не дають позик (осінь) - то яким чином збільшиться дефіцит поточного рахунку?

чекаю відповідь не більше 100 знаків.

"чекаю відповідь не більше 100 знаків"

пробуєте диктувати умови? Задовго - не читайте. Або будьте чемним.

При зменшенні GDP країни дефіцит повинен зменшитися. Якщо українська економіка через відсутність кредитування банками зупиниться, зріст дефіциту зменшиться.

Але, банки не дають позики один місяць, а дефіцит зростав в рази останніх 2 роки. Тому побачимо, як довго банки сидітимуть на депозитах під які треба платити клієнтам не менше 10-20%.

"Але, стерилізувати надлишок гривні означає забирати її з економіки, що в даній ситуації означатиме її гальмування. "

гагага

у Вас внутрішня помилка логіки: адже раз НБУ продасть доляри (ярд наприклад) - і стане більше гривні (на 5 ярдів) - то після стерилізації цих 5 ярдів кількість гривень в економіці залищиться на старому рівні. і ніякого гальмування :)))

весело смієтесь.

Віддавши чужинцям долари, або продавши товари, щоб за них отримати долари для зменшення дефіциту поточного рахунку, що мусить відбутися з обмінним еквівалентом гривні, коли вона прив'язана фіксованим курсом?

Це ж не у внутрішній обмінний ринок віддається долари, коли це не матиме жодного значення.

та все пучком, он курс гривні до євро стабільний. що ви всі вчепилися в той доляр...

так курс євро до долара не стабільний а падає. Долар поки що резервна валюта.

а нам що до того :))

Порш і Феррарі роблять в Європі ж :)

в якому сенсі? Невже Порш і Феррарі є головним імпортом України?

глянемо головні статті в структурі імпорту:
мінеральні продукти - 30.4%
енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки - 27.2%
газ природній - 11.0%
механічне обладнання - 15.5%

Ваші Порші і Феррарі є тут:
наземні транспортні засоби - 13.8%.

але, невже за усе решта Україна платить у євро?

скажу велику таємницю - не грає ролі в якій валюті платити за імпорт. Наприклад імпорт нафти з росії. ціна на нафту змінюється щодня в усіх валютах. І ціни в контрактах переглядаються при зміні курсів.

поширена до речі помилка серед економістів - дивитися на курс валюти в якій йде розрахунок за торгівлю замість курсу валюти країни звідки йде імпорт. адже
в товарах з більшим ступенем обробки - тут грає роль валюта тої країни. Якщо пиво Балтика імпортується з Росії і контракт платиться в долярах (наприклад 1 доляр за пляшку тобто 27 рублів), то якщо завтра доляр подешевшає до усіх валют в 2 рази - це не означає що ціна й надалі буде 1 доляр на пляшку (вже 13-50 рублів). ні - росіяни захочуть мати й далі свої 27 рублів і поставлять ціну в 2 доляри.

тому для торгівлі з росією - важливий курс гривня-рубль

для торгівлі з ЄС - курс гривня-євро
з США - курс гривня-доляр

торгівлі з сша в нас аж 1% :)))

цитата "Тобто, Ваше припущення про тенденцію банків останніми 2 місяцями зменшити кредитування української економіки можливо зробить свою спрау по зменшенню дефіциту. Але імпорт товарів залишається високим тому, що українці вже давно вирішили за краще купувати в борг товари у когось, ніж самим виготовляти і він погано впливає на стан текучого рахунку."

так у кого ж вони візьмуть в борг коли банки в борг не дають? :))))

http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2008/10/21/140806
...на 13% - зниження імпорту в грошах (у жовтні)

ось те про що я казав. Фінансовий і поточний рахунок нерозривно пов"язані, і якщо зменшується надлишок на одному - то зменшується й дефіцит ні іншому.

ще раз перечитав статтю по лінку. Давайте уважніше глянемо, що справді сказав Хорошковський:

"За першу половину жовтня ми маємо істотне зниження вантажів як таких, тобто... істотне зниження імпорту в тоннах.

Якщо бачимо зниження приблизно на 50% складової імпорту в товарах, то лише на 13% - зниження імпорту в грошах"

по-перше, 13% від якої суми? Як можна робити висновок про значимість цих відсотків для зменшення дефіциту текучого рахунку, коли Хорошковський не вказує від якої суми?

по-друге, що означає "імпорт в грошах" на митниці? Невже операції капітального рахунку і фінансового в Україні проходять через митницю, а не через Нацбанк?

Припускаю, що "імпорт в грошах" є готівка, котру фізичні особи провозять через кордон і мусять задекларувати на митниці.

Я помиляюся, чи справді усі розрахунки проводяться митницею України?

Як на мене значно важливіше є 50% зменшення товарного імпорту для зменшення зросту дефіциту текучого рахунку.

Зріст дефіциту, можливо зменшиться, але що можна говорити по двотижневих даних.

Враховуючи, що експорт найважливішого продукту України, котрий становить 40% усього українського експорту - сталі - впав за словами Тарути на 70% і є малий шанс, що світова економіка за місяць-два відновиться до попереднього рівня потреб на сталь, півмісячне падіння імпорту є краплею в морі.

Крім того, 50% зменшення імпорту не по вартості, вираженої в доларах, котра впливає на дефіцит тек. рахунку, а по, цитую Хорошковського, "істотне зниження імпорту в тоннах".

Для оцінки, що відбулося з текучим рахунком треба дані в доларах, а не тоннах.

сказано що імпорт зменшився на 13% в грошах. тонни свідчать вже про структуру імпорту, мабуть менший імпорт руди чи коксу чи ще чогось що дешеве на одиницю ваги. але вага тут несуттєва - я про те що імпорт у грошовому вимірі реально вже зменшився. і це прямий наслідок того що в борг менше дають.

і тому я стверджую "якщо зменшується надлишок на капітальному рахунку- то зменшується й дефіцит на поточному"

це ми побачимо через півроку. В 2007-2008 роках дефіцит розширювався в рази. 13% в порівнянні з чим - попереднім місяцем, минулорічним показником в цей час, від початку року? - Хорошковський просто видав цифру, щоб вразити.

ну так і профіцит кап рахунку збільшувався в рази :)

збільшувався. Тому тепер Ющенко заявляє:

"Коли ми говоримо сьогодні про політику обслуговування зовнішнього боргу - це один з основних предметів спілкування із МВФ, тому що нам потрібно зберегти рівень валютних резервів", - сказав він, нагадавши, що зараз корпоративні короткострокові борги української сторони становлять близько 28 млрд. доларів."

При небажанні іноземців продовжувати фінансувати українські забаганки, що будемо робити з корпоративним боргом?

Як зберігати курс гривні за всяку ціну по дорозі віддаючи іноземцям валюту з резервів?

Почитаємо, як Ющенко думає це робити:

"Коли ми говоримо сьогодні про політику обслуговування зовнішнього боргу - це один з основних предметів спілкування із МВФ, тому що нам потрібно зберегти рівень валютних резервів".

Зберегти рівень, бо треба тримати фіксований курс гривні. Інакше, зі зменшенням резервів прийдеться виключати гривню з обігу, адже Нацбанк ці гривні утворив на кожну одиницю резервів, щоб зафіксувати курс.

резерви - це не ікона, на них молитися не потрібно
резерви - це інструмент. їх потрібно використовувати, тобто при потребі збільшувати і зменшувати.

"резерви - це не ікона, на них молитися не потрібно"

це Ви Стельмаху скажіть, а то він здуру почав про позики з Монетарним фондом домовлятися. Зовсім не розуміє, що нічого поганого не загрожує гривні.

А якщо серйозно, то у випадку великого короткотермінового зовнішнього боргу корпорацій, резерви дозволяють цей борг зменшувати. Інакше - банкрутство.

Коли цей борг великий - десятки процентів валютних резервів, резерви починають різко зменшуватися в дуже короткому часі, коли підходить термін повернення боргу.

А короткотерміновий борг - це борг на кілька місяців.

Що будемо робити з фіксованим курсом гривні, коли резерви віддаються іноземцям?

На кожну одиницю валюти в Україні Нацбанк свого часу утворив за фіксованим курсом для простоти ілюстрації 5 гривень, тобто 1/5.

Отже, резерви у 10 дол. утворили за курсом 50 новеньких гривень.

Тому, коли громадяни країни чомусь кинуться купувати долари, Нацбанк може запросто скупити усі існуючі гривні до останньої копійки і обмінний курс не зміниться.

Але, коли частину резервів треба віддати чужоземцям протягом короткого часу, напр. 4 долари, то невже курс і далі залишиться 10/50?

Насправді він стане 6/50. Стельмах може придурюватися, що нібито курс і далі 10/50, але хто ж йому повірить, бо усі розуміють, що гривня знецінилася через відток резервів закордон і кинуться її міняти на якусь ціннішу валюту.

Якщо Нацбанк не спробує своєю інтервенцією - купуванням гривні і продаванням долара населенню України підтримати гривню, то курс просто бабахнеться на 40% відображаючи реальний стан резервів - 6/50, а не 10/50.

І як довго Стельмах зможе підтримувати гривню, якщо відбувається постійний відток резервів зарубіж для погашення короткотермінових облігацій, а нових валютних надходжень Тарута та іже не приносять?

Серйозне питання. Єдина надія, на додаткові валютні вливання від Монетарного фонду, або - "на пронесе".

а слухати що там Ющенко про валютну політику каже - це все одно що слухати Вітренко. Ющенко в економічним речах себе повністю дискредитував.