Ось є статистика - на той час совок мав золота на $26 млрд. Тобто, за цю кількість золота совковський центральний банк міг скупити усі існуючі рублі за курсом 4 рублі за 1 дол.

Ця група пропонувала зробили золотий стандарт між 1 до 3 руб до долара, тобто 350 до 1050 руб на тройську унцію золота. Це би означало, що відбулася б дуже невелика поправка в цінах в країні, якби такий стандарт ввели, а ціни звільнили.

Тому, що в совку люди не мали боргів, бо не існувало практично ніякої кредитної системи, а мали лише заощадження, то дефляційний вплив введення стандарту був би дуже мінімальним і не відбився б на стандарті життя людей.

Саме це дозволило б плавно перейти з комунізму в початок капіталізму без особливих економічних проблем. Навпаки, люди б раптом стали власниками твердої валюти, яку б зразу відповідно оцінили у світі і дозволили б підтримати стандарт життя через нормальні зовнішні торговельні стосунки.

Якщо прийняти офіційну цифру в 350 млрд рублів заощаджень по країні, це були б нормальні гроші. Отже, якби отой стандарт ввели і зробили обмінний курс достатньо високим, це стало б для усіх початковим капіталом для особистих бізнесових стосунків.

Тобто, замість гіперінфляційного скидання рубля у паніці, сталося б навпаки - попит на рубль сильно б зріс, монетарну базу не треба було б зменшувати.

Це обов"язково усе б устабілізувало і стало б підставою на спокійний перехід в демонтажу комуністичної системи. Автоматично, такий рубль міг би запросто конкурувати з доларом за покупною здатністю і тим самим знайшов би підтримку у населення.

Але, приїхала і друга група - представники Міжнародного монетарного фонду і Гарвардського універститету. Ці запропонували другий прийнятий на той час рецепт, котрий застосували і в інших країнах. Цей другий варіант і був прийнятий совковськими лідерами. З відповідними результатами - страшенною гіперінфляцією.

Тепер, з того, що написав, не треба зробили висновок, що совок, як система, би врятувався. Комунізм закінчився. Але, можливо, совок пішов би шляхом Китаю.

---------

ось інтерв'ю з Angell, що на сайті Міннеапольського Federal Reserve. Згадайте, що Federal Reserve складається з регіональних банків-учасників, над засіданням голів яких наглядає голова усього Federal Reserve. Це походить з легального статусу штатів, як окремих держав. Тобто, пропозиція Angell була однією з можливостей, над якою американці думали, щоб врятувати постсовок від хаосу.

Прочитайте усе інтерв"ю, це дуже розумна людина. Те, що сталося з монетарною системою постсовка є класичним прикладом, як кейнсіанство, застосоване безголово, може усе зруйнувати. Форумний Кейн колись позитивно писав про кейнсіанство. Але, воно повинно бути застосоване лише в дуже специфічних обставинах, а не стати монетарною політикою, як це було протягом кількох десятиліть в ХХ ст. Цей підхід дуже подобався стейтистам, бо давам їм виправдання на контроль і "поправку" економіки згідно вибраної політики. І саме Монетарний фонд та професура Гарварду були пропонентами такого підходу.

Може тому у 1989 році саме це вибрали, коли совок розвалювався. Хоч, мабуть, це була одна з багатьох причин. Не останню роль грав факт, що самі США тільки недавно звернулися до монетаризму, коли Рейган прийшов до влади. Тобто, приклад США, котрі відмовилися свого часу від золотого стандарту виглядав совковим лідерам правильним підходом. Тим більше, що вже кілька поколінь совкових політиків взагалі не знало і не жило при золотому стандарті.

А даремно, золотий стандарт є єдиним правильним кроком у часи смути. Приклад Лєніна, котрий після розвалу, спричиненого воєнним комунізмом, ввів золотий стандарт на рубль і устабілізував ситуацію, совкових лідерів нічого не навчив. Хоч саме він був класичним прикладом застосування цього стандарту у відповідних умовах. Коли золотий стандарт утворить довіру до валюти, можна утворити інший стандарт.

Крім того, мабуть, совкові лідери, їх синки, підростаюче покоління вождів комсомолу накидали око на активи постсовка. Якби ввели золотий стандарт, то люди, загальне населення, було б багате, бо їх заощадження зберегли б вартість, яка прирівнювалася б до вартості активів постсовка і була б конвертована у інші валюти. Але, це означало б, що скупити за безцінь поссовкові активи комсомольцям при владі не вдалося б. Бо взявши позику воне не змогли б її знецінити через гіперінфляцію.

цитати з інтерв"ю з Angell:

"Говорячи про commodities (сировинні матеріали), Мілтон Фрідман, Анна Шварц, коли ви поїхали в колишній СССР, то запропонували, щоб вони прийняли золотий стандарт. Чи ви й далі вважаєте це правильним?

Ага, це був правильний шлях в мойому розумінні звернутися до СССР, бо вони мали серйозну проблему. Ті, котрі мали наївні погляди, що звільнення цін перед тим, як буде зафіксовано вартість грошей, не розуміли, що це відкине СССР у депресію та загрозить перехід до демократії. Як на мене, це справді кримінальне, що ми на Заході радили лібералізацію цін на сировинні матеріали - тобто, звільнення цін - і в той сам час не зафіксувати вартість грошей. Виходило, що собака буде гнатися за своїм власним хвостом, заганяючи до смерті людей, економічний зріст та демократію. Мусить бути зафіксована вартість грошей і лише тоді дозволити цінам прийти до їх рівноважного стану.

Але, відпустити ціни на нафту без попередньої фіксації кількості грошей просто означає поставити ці гроші на нафтовий стандарт з постійною девальвацією. Як вже я сказав їм, а СССР ще був в одному куску у вересні 1989 року - "якщо ви зробите агресивні кроки щодо вартості грошей, значить побачите, що перехідна ринкова система буде працювати. Якщо ні, - сказав я, - значить ви закінчите з рівнем інфляції в 1000% і ваша країна розділиться в тисячі кусків." Я не мав жодних сумнівів щодо такого підходу.

Я вивчив російську історію. Я б міг порадити - прив'яжіть рубль до долара - але, подумав, що це буде невідповідна порада для великої держави. І я сказав - прив"яжіть до золота. Вона відповіли - але золото і долар можуть коливатися. Я відповів - спостерігайте за золотом і доларом. Їх нестійкість стане (при такій прив"язці) щораз меншою в процесі наближення до стабільного рівня цін.

Так, я радив це їм. Не стандарт золотої монети, але стандарт, в якому слідується золоту. І мені дуже жаль, що вони не бажали мене послухати і зробити цей складний вибір. Це справді був складний вибір."