Home

Advertisement

Customize
 
Previous | Memories | Tell a Friend | Next
 

yurkoyurko
14 August 2007 @ 11:05 pm
з пояснення  

"Все говорят о кризисе, но нигде нет анализа причин"

та чому, є аналіз причин.

Гіпотечні позики через низькі облікові ставки в США стали масовим явищем, бо дозволяли не лише заможним, але й бідним людям купити помешкання.

Це ж мрія усіх лівих - бідні раптом підвищують свій стандарт життя.

Але, як показує практика, бідний в суті не може сплачувати позику. Нажаль.

А з другого боку є розумні люди, котрі знаючи про можливі платіжні проблеми отих бідних, вигадали спеціальні фінансові продукти, що "розчиняють" оті погані борги у морі добрих і тим самим розпорошують риск. Це дозволяє банкам надати такому бідному позику, якому в іншому випадку відмовили б.

Але, воно так працює лише за чітко визначених на час утворення гіпотеки обставин - низькі облікові ставки і отих поганих боргів не так багато.

Проблема, що нічого залізобетонного у світі не буває. Щоб зменшити інфляцію, центральний банк мусить підняти облікові ставки. Що й Fed США зробив кілька разів останніми роками. Але, піднімаючи облікові ставки тим самим піднімається щомісячні гіпотечні сплати тим, хто взяв найдешевшу гіпотеку - короткотермінову гіпотеку зі змінним процентом. Він взяв за принципом - а ну ж пронесе і облікові ставки не зміняться, або знайду кращу роботу і взагалі - воно якось буде.

З іншої сторони деякі деривативи збудовані так, що вони мають включений у собі серйозний фінансовий "важіль". Зрештою, купити помешкання, взявши гіпотеку і є застосування фінансового важелю - своя частка невелика, але усе одно можна купити дуже дорогу річ.

Коротше кажучи, важіль - це позичені гроші, якими намагаються заробити, ставлячи на інші позичені гроші (в даному випадку гіпотеки) і дозволяють отримати на порядки більші прибутки.

І коли оте позичене на позичене стикається з несплатою гіпотеки, наступає - бум!!! Що ми й тепер бачимо. До цієї суміші додати звичайну людську зажерливість, коли багато хто заробляв на комісійних, надаючи гіпотеки наліво і направо кому попало за принципом, що однією чи двома поганими гіпотеками більше не зіпсує загальної чудової картини. 

Чи просто недобросовісні особи, що продавали статечним інституціям, як напр. найбільшому французькому банкові BNP Paribas SA ці "перепаковані" продукти під маркою, що вони через розпорошений ризик менш небезпечні. Цікаво, чи оті банкіри-олені з розлогими рогами хоч розуміли, що купують?

Але, іронічне у цій усій історії є те, що найбільше постраждали багаті люди - вони втратили мільярди доларів, інвестуючи у геджфонди.

Бо лише багаті мають можливість мінімального внеску, що допускає їх у геджфонд - загальноіндустрійний мінімум, до якого ще й кривляться, донедавна був один мільйон доларів, а десять є майже звичайна сума. Бідним туди зась.

Отже, багатих знайшли не лише в Америці. Оті "перепаковані" у найрізноманітніші облігації гіпотеки продавали багатіям у їх геджфонди по цілому західному світові. І не лише західному.

Тому, що багаті люди зробили колосальні інвестиції мільярдних масштабів і вони, ці інвестиції, спаскудилися, це утворило відповідного розміру кризу - світову. Такий великий переполох, що навіть змусив національні банки усіх розвинених країн втрутитися, рятуючи ситуацію.

А усе тому, що бідні нездатні платити навіть малу гіпотеку. Від них усе почалося. Майже жарт.

 
8 comments | Leave a comment
 
( 8 comments — Post a new comment )
levoved[info]levoved on August 15th, 2007 09:39 am (UTC)
А под какие проценты в США брались ипотечные кредиты и насколько они выросли в связи с увеличением учетной ставки? И каков порядок цифр для обычного размера таких кредитов?
Просто интересно увидеть начальное звено в цепи кризиса в абсолютных числах.
[info]yurkoyurko on August 15th, 2007 02:39 pm (UTC)
так запитання не можна ставити, бо є цілий спектр різних гіпотечних кредитів, які можуть значно відрізнятися один від одного навіть у межах одного банку.

Але, ось динаміка зросту за кілька років так званих Fed funds, тобто, дуже короткотермінових кредитів, фактично overnight, тобто, тих кредитів, на основі яких відбуваються щоденні міжбанкові торги. Це і є облікові ставки.

Саме від рівня цих кредитів відштовхуються усі фінансові інституції, встановлюючи усі свої кредити. Як довготермінові (гіпотеки включаючи) так і короткотермінові. На основі цих цифр встановлюється і внутрішній державний борг уряду. Фактично, уся кредитна система країни відштовхується саме від оцих цифр.

Як бачите, за 3.5 роки відбувся велетенський відносний зріст кошту кредиту. Подорожчання у 5 з гаком разів. Напр. кошт 1 млн кредиту зріс від 9.8 тис. до 52.5 тис. за не цілих чотири роки.

Автоматично ще більший зріст з врахуванням ризику стався і по гіпотечних позиках.

Додайте до Fed funds 3-4% і матимете рівень середньотермінових гіпотек, від яких будете відштовхуватися.

По місяцях дані USA Federal Reserve:
Дата %
12/2003, 0.98
01/2004, 1.00
02/2004, 1.01
03/2004, 1.00
04/2004, 1.00
05/2004, 1.00
06/2004, 1.03
07/2004, 1.26
08/2004, 1.43
09/2004, 1.61
10/2004, 1.76
11/2004, 1.93
12/2004, 2.16
01/2005, 2.28
02/2005, 2.50
03/2005, 2.63
04/2005, 2.79
05/2005, 3.00
06/2005, 3.04
07/2005, 3.26
08/2005, 3.50
09/2005, 3.62
10/2005, 3.78
11/2005, 4.00
12/2005, 4.16
01/2006, 4.29
02/2006, 4.49
03/2006, 4.59
04/2006, 4.79
05/2006, 4.94
06/2006, 4.99
07/2006, 5.24
08/2006, 5.25
09/2006, 5.25
10/2006, 5.25
11/2006, 5.25
12/2006, 5.24
01/2007, 5.25
02/2007, 5.26
03/2007, 5.26
04/2007, 5.25
05/2007, 5.25
06/2007, 5.25
07/2007, 5.26
Стрєбков Микола[info]nahtigal on August 16th, 2007 06:47 am (UTC)
Питання 1: яким чином значення облікової ставки впливає на інфляцію та темпи розвитку економіки?

Питання 2: чи не здається Вам, що Федеральна Резерв міг з якихось своїх міркувань спровокувати кризу шляхом підняття цієї облікової ставки?
[info]yurkoyurko on August 16th, 2007 02:31 pm (UTC)
1. облікова ставка - це процент, який центральний банк ставить на позику його фондів іншим банкам на короткий термін.

Лише центральний банк має легальне право утворювати ці свої фонди з нічого. Грубо кажучи, просто друкувати гроші. Це нормальний процес утворення грошей, що відбиває реальний зріст економіки.

Усі кредитні інституції країни базують свої проценти на кредити відштовхуючись від рівня облікових ставок. Якщо облікові ставки падають, то і банки автоматично зменшують процент на кредити, щоб залишитися конкурентноздатними.

Одночасно зі зниженням облікових ставок Нацбанк має механізм, як новоутворені з повітря гроші ввести у фінансову систему країни - він викуповує у банків короткотерміновий державний борг, тобто, борг казни, в якому банки тримають усі депозити для того, щоб заробляти хоч якийсь процент, якщо не вдається перепозичити ці здепоновані громадянами гроші на гіпотеки чи інші інвестиції.

Тобто, він розплачується за викуплені у банків короткотермінові урядові облігації новонадрукованими грішми. Банки не відмовляються від цих грошей, бо завжди потребують свіжі гроші. Це їх бізнес негайно перепозичити-заінвестувати їх у якісь проекти, фінансуючи їх.

Маючи на руках оту новоутворену готівку, банки тим самим мають надлишок понад резерв і можуть завдяки зниженим процентам на власні кредити (адже вони їх допасували до знижених облікових ставок Нацбанку) надати дешевші кредити в економіку країни.

Отже, більша кількість грошей під дешевший кредит у економіці автоматично може викликати пожвавлення економічної активності. А тому, що ці новоутворені гроші неможливо точно допасувати до зросту економіки, то їх надлишок може спричинити інфляцію.

Найбільшою проблемою Нацбанку є допасувати отой випуск грошей до реального зросту економіки.

Є там ще й політичний тиск, напр. перед виборами, щоб купити голоси виборців економічним зростом, уряди також можуть вдаватися до отого описаного трюку стимуляції економіки.


2. в певному сенсі криза є наслідком вищеописаної політики центрального банку стимулювати економіку. Бо міркування Fed-у є точно таке, як описане вище - знизити інфляцію можна оберненим вищеописаним процесом.

Те, що воно може спровокувати кризу, є побічним продуктом боротьби з інфляцією, яка є наслідком попереднього стимулювання економіки нацбанком.

Якщо думаєте, що є якась глобальна конспіративна змова, то згодіться, що жодний нацбанк країни свідомо з умислом не пошкодить своїй власній економіці. Це був би абсурд.
Стрєбков Микола[info]nahtigal on August 16th, 2007 07:00 pm (UTC)
Ні, я далекий від будь-яких конспірологічних теорій. Я розумію, що свідомо власній економіці ніхто шкодити не буде. Єдине, що я мав на увазі другим питанням це "а чи не може бути ця криза чимось вигідною Федеральному Резерву"? Або людям які його контролюють: все-таки структура приватна.

Або, скажімо, чи може ця криза вписуватись в стратегію (або бути її наслідком) здешевлення долару, яку, наскільки мені відомо, Штати проводять вже другу декаду?
[info]yurkoyurko on August 16th, 2007 09:30 pm (UTC)
Fed є державною структурою. Звідки Ви взяли, що цей нацбанк приватний?

Раз на кілька місяців голови великих регіональних штатних банків зустрічаються і вирішують, що робити з обліковими ставками, оцінюючи економічні показники. Голова Fed знаходиться на державній роботі і його рішення є остаточне.

Виглядає, Ви усе таки думаєте, що кризу хтось запрограмував і тепер виконує, як частину якоїсь стратегії. Чомусь дефолти на гіпотеки не сприймаються, як фактор, що викликав кризу.

До речі, долар внаслідок кризи навпаки сильно зріс. Проте цей зріст є короткотривалим і ніяк не вплине на економічні фактори, що знижують вартість долара. Тобто, кількаденний зріст не може бути стратегією Fed.

Тобто, ніякого сенсу для нацбанку утворити кризу немає. Навпаки, повно проблем з рятуванням становища на фінансових ринках.
Стрєбков Микола[info]nahtigal on August 17th, 2007 10:26 am (UTC)
Я в жодному разі не думаю, що кризу запрограмували :-)

За родом діяльності і сферою інтересів мені часто доводиться стикатись зі складними динамічними системами і я собі чудово уявляю, наскільки важкопередбачуваними бувають різного роду побічні ефекти.

Мені здається, що світова економіка як-раз і є такою нелінійною динамічною системою. Жодних підозр на злий умисел :-)
Ахура BMW[info]ormuz on August 24th, 2007 11:05 am (UTC)
Почему только богатые потеряли? Пенсионные фонды, например, вполне себе участвовали.

Банкиры вполне понимали, что покупают.
http://bigpicture.typepad.com/comments/2007/08/cdo-insiders-we.html#comments
"But no one wanted to be the first to acknowledge it fearing that they'd miss the opportunity to participate in big fees, big alpha, etc. "
 
 

Advertisement

Customize