Home

Advertisement

Customize
 
 
29 July 2007 @ 12:56 am
так що справді відбулося з курсом гривні?  

На сайті Економічної Правди пару днів тому було поміщено статтю “Гривня таки ревальвувала, але зовсім трішки”. 

Стаття базована на Аналітичній записці Міністерства економіки України. 

Цитата із статті “
Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) за січень-червень ревальвував на 0,88%, в червні - на 1,8%”. 

Щоб зрозуміти отой термін “реальний ефективний обмінний курс”, прийшлося глянути на сайт Нацбанку, який саме кошик валют використовується для встановлення Нацбанком обмінного курсу. 

Як виглядає з інформації сайту Нацбанк встановлює обмінний курс щодо 3 валют – американського долара, євро та російського рубля. Що й логічно, враховуючи головні існуючі торгові стосунки країни. 

Проблема виникає при наданні смислу “реальному ефективному обмінному курсу”. Цей індекс має на меті встановити динамічний показник зміни згаданого кошика валют щодо гривні і, можливо, містить інші показники, інфляцію включаючи.

Цитата “Індекс РЕОК є одним з індикаторів цінової конкурентоспроможності країни в міжнародній торгівлі (розрахований на базі рубля, євро та долара США).” 

Але, не існує торгівлі деномінованої в одиницях індексу РЕОК. Є торгівля в конкретному обмінному курсі чи то долара, чи то євро, чи то рубля. 

Отже, звести торгівлю в цих різних валютних деномінаціях в якусь загальну торгівлю виражену в індексі РЕОК означає ускладнити читання записки. 

Що означає “Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) за січень-червень ревальвував на 0,88%, в червні - на 1,8%”?

Ось графік динаміки зміни курсу долара до гривні. Прийнявши за вихідну точку серпень 2005 року видно, що обмінний курс долара до гривні залишився точно такий самий. 


 

 


Тобто, щодо долара гривня не змінювалася вже практично 2 роки. І цінова конкурентноздатність торгівлі країни деномінована в доларах не змінилася. Інфляція не вплинула. 

Отже, ревальвація РЕОК явно не стосується торгівлі, деномінованої в доларах. 

Зовсім інша картина виходить щодо торгівлі, деномінованої в євро. 

Ось графік динаміки зміни обмінного курсу євро до гривні. За основу взято гривню тому, що це має сенс з точки зору оцінки цінової конкурентноздатності торгівлі, деномінованої в євро. 

 


Як бачимо, Нацбанк в кінцевих місяцях 2005 року з якихось свої міркувань робив гривню дорожчою, але пізніше, наглухо прив
язавши гривню до долара у фіксованому незмінному обміні, тим самим автоматично змусив її девальвовувати одночасно з падінням курсу долара щодо євро та рубля. 

На графіку видно, що гривня ніяк не ревальвувала, а навпаки девальвувала відносно євро від січня до червня 2007 року. 

Ще раз читаємо цитату “Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) за січень-червень ревальвував на 0,88%”. Термін “ревальвація” означає зріст обмінного курсу на відміну від девальвації – зниження обмінного курсу. 

Дивимося на графік динаміки зміни обмінного курсу гривня-російський рубль. 

 

Тут ситуація нагадує динаміку зміни обмінного курсу щодо євро. Гривня явно показує девальвацію щодо рубля вже довгий час. Тим більше від січня до червня 2007 року.

Знову виходить, що цитата про ревальвацію гривні в 2007 р. не стосується обмінного курсу гривні до рубля. 

Отже, знову запитання, що справді мали на увазі аналітики стверджуючи, що індекс РЕОК за січень-червень ревальвував на 0,88%”? 

Чи це просто була помилка Економічної правди, чи насправді кошик валют щодо якого встановлюється курс гривні містить більше, ніж 3 іноземні валюти? 

Але ж в статті чітко вказано лише 3 валюти - Індекс РЕОК є одним з індикаторів цінової конкурентоспроможності країни в міжнародній торгівлі (розрахований на базі рубля, євро та долара США).” 

Найімовірніше, йшлося про ревальвацію індексу РЕОК відносно самого себе. 

Замість просто написати, що відбулося з курсом гривні щодо трьох валют протягом тривалого часу і проілюструвати це графіками, Економічна правда опублікувала заплутану статтю. 

Бо вказувати зміни курсу, що сталися за один місяць не має сенсу. Лише довготермінова динаміка зміни курсу є ілюстрацією, що справді відбувається з гривнею. 

Ревальвація індексу РЕОК до ревальвації гривні щодо долара не має ніякого відношення. Насправді ніякої ревальвації не відбулося.
 
 
( 9 comments — Post a new comment )
Игорь "Ёлыч" Ткаченко[info]yolich on July 29th, 2007 07:36 am (UTC)
в реале, ровно за год с прошлого июля цены выросли вдвое
курс доллара не изменился
соответственно и его стоимость в Украине - снизилась
[info]podzvin_14 on July 29th, 2007 07:57 am (UTC)
Ёлыч, ціни удвоє виросли лише на окремі товари-послуги. А так інфляція відносно невелика.
Игорь "Ёлыч" Ткаченко[info]yolich on July 29th, 2007 08:12 am (UTC)
я не о инфляции, а о "цене денег" (товарный эквивалент)

понимаешь, я живу в арендованой квартире, покупаю продукты на рынке и в супермаркете

эта ситуация с замораживанием курса здорово бьет по моему карману

но еще больше я боюсь, что после выборов его могут "отпустить"
[info]podzvin_14 on July 29th, 2007 04:46 pm (UTC)
1. так, ціни на нерухомість і оренда в Києві - це є. Росте! Більші ціни ніж у деяких європейських столицях.

2. Уже років 5-7 вигідніше зберігати гроші саме в гривнях, а не в доларах.

3. Посилення долара не буде різкого в любому випадку. найвигідніше сильний долар експортному капіталу (партії Регіонів насамперед).
Тобто потрібна монопольна влада партії Регіонів на владу, а особливо - контроль над Нац.банком України.
Так що різкого відпуску не повинно бути. Це можливо лише, коли представники ПР очолять Уряд, президентство і НБУ. Тоді можливе штучне посилення долара.
Игорь "Ёлыч" Ткаченко[info]yolich on July 29th, 2007 05:26 pm (UTC)
ужос

та чего их хранить, если только на жизнь и хватает

да, при этом раскладе - ПР очень выгодно отпустить, что бы вложенная в выборы зелень вернулась пучками подешевевшей гривны
[info]podzvin_14 on July 29th, 2007 05:40 pm (UTC)
нє.
вибори тут ні до чого. Мається на увазі промисловий капітал (металургія, хімія), яким не вигідна дуже міцна гривня.
Игорь "Ёлыч" Ткаченко[info]yolich on July 29th, 2007 10:20 pm (UTC)
можно и так сказать (именно это я и имел ввиду)

кстати, с удивлением узнал, что Винницкий химкомбинат - накрылся медным тазом. Было весьма успешное предприятие, со своим брендом "Лотос"... Слышал, что турки собирались перекупить производство... и вдруг...

всегда расстраиваюсь, когда страдает отечественный производитель... кстати и тысячи рабочих мест. как теперь эти люди? даже не представляю
[info]yurkoyurko on July 29th, 2007 03:01 pm (UTC)
є два типи зросту цін - інфляційний, тобто викликаний обезціненням грошей і неінфляційний, викликаний збільшеним попитом, що є відображенням кращого добробуту.

Цьому останньому сприяє новий для України спосіб фінансування своїх покупок - позика в банку.

Не може курс гривні до долара залишитися незмінним, якщо підвищення цін є інфляційним, бо це означатиме, що інфляція в США є точно такою ж, як і в Україні.

Нажаль, Нацбанк звалює ці дві речі - інфляційне і неінфляційне підвищення цін - в одну купу, міряючи інфляцію щодо індексу цін на певний набір товарів.

Ми не знаємо і банк не знає, чи підвищення ціни на товар з індексу був завдяки зросту попиту, чи завдяки інфляції грошей.

Недаремно з такого індексу виключають напр. ціну нафти, яка може стрибати, як шалена, викликана скажімо, ураганом в США. Таке підвищення, звичайно, є неінфляційне, а викликане зростом попиту через руйнування ураганом нафтовий платформ.

Тим самим банк не дає можливості зрозуміти, що справді відбувається - чи є падіння вартості гривні (немає щодо долара, є щодо євро та рубля), або є звичайний неінфляційний зріст цін, викликаний кращими заробітками і відповідно збільшеним попитом.

Насправді, усі валюти світу обезцінюються відносно золота, котрий є найкращим мірилом того, що справді відбувається з грішми.

Найбільше за останні роки знецінився щодо золота не американський долар, а японська йєна, тоді долар, тоді євро і найменше, "лише" на 50% з гаком швейцарський франк.

Строго говорячи є світова інфляція у різній мірі і це відображається у зміні ціни національної валюти щодо золота.

Бо якби в Україні справді була висока інфляція викликана знеціненням гривні, то великою була б інфляція в США, раз Нацбанк намагається утримувати незмінним курс обміну і враховує інфляцію. В США немає подвійного зросту цін за рік на усі товари.

Тобто, якби в Україні було справді лише інфляційне підвищення цін, то воно б захопило усі без виключення товари і послуги. Не лише з індексу цін, не лише помешкання, а усі.

Ми спостерігаємо суміш невеликого інфляційного підвищення цін і неінфляційного, викликаного звичайною економічною діяльністі і зрослим попитом.
[info]podzvin_14 on July 29th, 2007 07:55 am (UTC)
1. гривня - не повністю конвертована валюта.
2. квітень 2005 - антиінфляційний захід. Перше - із-за сильних соціальних вливань 2004 (не завжди підкріплених реальними грошима).Друге - із-за бередневого бюджету із супер соціальними.
Інфляція річна 2005 була нижчою за 2004 на 2%.
 
 

Advertisement

Customize