під назвою "Зростання фондового ринку - чиста спекуляція?"
www.epravda.com.ua/markets/4a1a3b0e253fe/
з підтитулом:
"Без поліпшення економічної ситуації в Україні зростання вітчизняного фондового ринку є спекулятивним і триватиме недовго."

ось графік ціни акцій цієї компанії. Вони торгуються на Ньюйоркській біржі, символ BX.

З червня 2007 до сьогодні акції втратили 85% своєї вартості - з $35 до $5.33 сьогодні.

Це означає, що компанія у своїх інвестиціях використовувала позичені гроші і кредитна криза фактично пристукнула цю компанію.

Сьогодні на Bloomberg була стаття, в котрій менеджер китайського державного фонду China Investment Corp. нарікає, що не має довіри до фінансових компаній доти, поки уряд їх якось не підтримає, побоюючись банкрутства.

Китайці заінвестували у Blackstone 3 млрд дол і втратили 85%.

Це - погана реклама для компанії. Є надія, що Немиря і Юлька знають, кого наймають, як консультантів. Принаймі, в цій ситуації можуть спокійно поборотися за ціну їх послуг.

Фактично, це мабуть один з унікальних випадків, коли корупція на найвищому рівні є тимчасово позитивною і корисною. Росіяни чітко це озвучили - російський газ напряму коштує триста з гаком доларів. Туркменський газ через посередників коштує 179,5 дол.

 "З 1 січня 2008 року Національний банк України підвищив облікову ставку з 8% до 10%.

в іншому пості десь писав про нагоду, яку совок не використав - підтримку рубля своїм золотим запасом. Про рекомендації восени 1989 року однієї групи американських експертів, особливо американського банкіра з Federal Reserve, голови Federal Reserve Bank of Minneapolis - Wayne Angell поставити рубль на золотий стандарт, щоб уникнути його різкої девальвації.

возможно ли было методами, о которых ты говоришь, избежать обвала советского рубля

можна було. Фактично совкові було запропоновано два варіанти - одна група, керував якою Wayne Angell з Federal Reserve США, прибула десь при кінці 1989 року в Москву і запропонувала поставити рубль на золотий стандарт.

"Все говорят о кризисе, но нигде нет анализа причин"

та чому, є аналіз причин.

Гіпотечні позики через низькі облікові ставки в США стали масовим явищем, бо дозволяли не лише заможним, але й бідним людям купити помешкання.

Це ж мрія усіх лівих - бідні раптом підвищують свій стандарт життя.

Але, як показує практика, бідний в суті не може сплачувати позику. Нажаль.

За звичайних обставин банки, приймаючи в клієнтів депозити на поточні чи ощадні депозитні рахунки, тут же зичать отримані гроші іншим клієнтам у вигляді кредитів для фінансування їх потреб.

Тобто, з одного боку банк має борг (банковий пасив) перед клієнтом, що робить депозит, а з іншого має інвестицію (банковий актив) в потреби клієнта, що зичить у банку ці гроші.

Проблема виникає із-за часових рамок такої бізнесової діяльності банку. Депозити клієнтів в суті є короткотерміновими, бо в будь-який момент звичайний громадянин може з'явитися до банку і зняти зі свого рахунку гроші.

На сайті Економічної Правди пару днів тому було поміщено статтю “Гривня таки ревальвувала, але зовсім трішки”. 

Стаття базована на Аналітичній записці Міністерства економіки України. 

Цитата із статті “Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) за січень-червень ревальвував на 0,88%, в червні - на 1,8%”. 

Щоб зрозуміти отой термін “реальний ефективний обмінний курс”, прийшлося глянути на сайт Нацбанку, який саме кошик валют використовується для встановлення Нацбанком обмінного курсу. 

Як виглядає з інформації сайту Нацбанк встановлює обмінний курс щодо 3 валют – американського долара, євро та російського рубля. Що й логічно, враховуючи головні існуючі торгові стосунки країни. 

Проблема виникає при наданні смислу “реальному ефективному обмінному курсу”. Цей індекс має на меті встановити динамічний показник зміни згаданого кошика валют щодо гривні і, можливо, містить інші показники, інфляцію включаючи.

Цитата “Індекс РЕОК є одним з індикаторів цінової конкурентоспроможності країни в міжнародній торгівлі (розрахований на базі рубля, євро та долара США).” 

Але, не існує торгівлі деномінованої в одиницях індексу РЕОК. Є торгівля в конкретному обмінному курсі чи то долара, чи то євро, чи то рубля. 

Отже, звести торгівлю в цих різних валютних деномінаціях в якусь загальну торгівлю виражену в індексі РЕОК означає ускладнити читання записки. 

Що означає “Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) за січень-червень ревальвував на 0,88%, в червні - на 1,8%”?

Ось графік динаміки зміни курсу долара до гривні. Прийнявши за вихідну точку серпень 2005 року видно, що обмінний курс долара до гривні залишився точно такий самий. 

Тобто, щодо долара гривня не змінювалася вже практично 2 роки. І цінова конкурентноздатність торгівлі країни деномінована в доларах не змінилася. Інфляція не вплинула. 

Отже, ревальвація РЕОК явно не стосується торгівлі, деномінованої в доларах. 

Зовсім інша картина виходить щодо торгівлі, деномінованої в євро. 

Ось графік динаміки зміни обмінного курсу євро до гривні. За основу взято гривню тому, що це має сенс з точки зору оцінки цінової конкурентноздатності торгівлі, деномінованої в євро. 

Як бачимо, Нацбанк в кінцевих місяцях 2005 року з якихось свої міркувань робив гривню дорожчою, але пізніше, наглухо прив”язавши гривню до долара у фіксованому незмінному обміні, тим самим автоматично змусив її девальвовувати одночасно з падінням курсу долара щодо євро та рубля. 

На графіку видно, що гривня ніяк не ревальвувала, а навпаки девальвувала відносно євро від січня до червня 2007 року. 

Ще раз читаємо цитату “Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) за січень-червень ревальвував на 0,88%”. Термін “ревальвація” означає зріст обмінного курсу на відміну від девальвації – зниження обмінного курсу. 

Дивимося на графік динаміки зміни обмінного курсу гривня-російський рубль. 

 

Тут ситуація нагадує динаміку зміни обмінного курсу щодо євро. Гривня явно показує девальвацію щодо рубля вже довгий час. Тим більше від січня до червня 2007 року.

Знову виходить, що цитата про ревальвацію гривні в 2007 р. не стосується обмінного курсу гривні до рубля. 

Отже, знову запитання, що справді мали на увазі аналітики стверджуючи, що індекс РЕОК “за січень-червень ревальвував на 0,88%”? 

Чи це просто була помилка Економічної правди, чи насправді кошик валют щодо якого встановлюється курс гривні містить більше, ніж 3 іноземні валюти? 

Але ж в статті чітко вказано лише 3 валюти - “Індекс РЕОК є одним з індикаторів цінової конкурентоспроможності країни в міжнародній торгівлі (розрахований на базі рубля, євро та долара США).” 

Найімовірніше, йшлося про ревальвацію індексу РЕОК відносно самого себе. 

Замість просто написати, що відбулося з курсом гривні щодо трьох валют протягом тривалого часу і проілюструвати це графіками, Економічна правда опублікувала заплутану статтю. 

Бо вказувати зміни курсу, що сталися за один місяць не має сенсу. Лише довготермінова динаміка зміни курсу є ілюстрацією, що справді відбувається з гривнею.